Публікаційна етика

Редакція має на меті забезпечувати потреби читачів та авторів у сфері наукових досліджень. Діяльність редакції ґрунтується на принципах поваги до авторських прав та права інтелектуальної власності, професіоналізму та неупередженості.

Автори наукових статей повинні надавати достовірні результати виконаної роботи, а також об’єктивне обговорення значущості дослідження. Стаття, яка подана автором дослідження повинна містити досить деталей і бібліографічних посилань для можливого відтворення. Помилкові або свідомо помилкові твердження сприймаються як неетична поведінка і тому є недопустимими для прийняття до публікації. Плагіат може існувати у багатьох формах – подання чужої роботи як авторської, копіювання або перефразування суттєвих частин чужих робіт (без зазначення авторства). Плагіат у всіх формах являє собою неетичні дії і є неприйнятним.

Автор не повинен публікувати рукопис, у якому більша його частина присвячена одним і тим же дослідженням, більше, ніж в одному журналі як оригінальну публікацію. Подання одного і того ж рукопису одночасно більше, ніж в один журнал сприймається як неетична поведінка, автор не повинен представляти на розгляд в збірник раніше опубліковану статтю. При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії, а також може зажадати, щоб редактор не використав деяких рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він впевнений, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.

Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.

Етичні зобов’язання рецензентів

Рецензування допомагає Редактору прийняти рішення про публікацію, а також може допомогти автору підвищити якість роботи. Усі вчені, які хочуть внести вклад в публікацію, зобов’язані виконувати істотну роботу по рецензуванню рукописів наукових статей. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.

Рецензенти не повинні брати участь у розгляді рукописів у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій і відносин з будь-ким із авторів, компаніями або іншими організаціями, пов’язаними з представленою роботою. Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли певний рукопис близько пов’язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис. Кожний рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ. Дану роботу не можна відкривати і обговорювати з будь-якими особами, які не мають на те певних повноважень. Винятком є випадки, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.

Рецензент повинен своєчасно надати відгук. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході рецензування та пов’язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

Етичні зобов’язання редакторів журналу

Редактори несуть відповідальність за прийняття рішення про публікацію наукової статті. В основі рішення про публікацію наукової статті повинні завжди лежати достовірність розглянутої роботи та її наукова значущість. Редактори несуть відповідальність за дотримання всіх рекомендацій до статті, що подається. Редактори можуть радитися з рецензентами при прийнятті остаточного рішення про публікацію наукової статті. Редактор і Редакційна колегія не можуть без необхідності розкривати інформацію про прийняті рукописи всім особам, за винятком авторів, рецензентів, можливих рецензентів, інших наукових консультантів. Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).

Відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові, він бере до уваги рекомендацію рецензента – доктора (кандидата) юридичних наук відповідного наукового напряму відносно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю цього збірника наукових праць. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході рецензування та пов’язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі “Соціальне право” та розміщується на офіційному сайті журналу, відповідних електронних ресурсах. Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.